“Ой у лузі червона калина” як феномен пісенної культури українців

Ой у лузі червона калина похилилася

Вже більше місяця пісня “Ой у лузі червона калина” є лідером музичних чартів.

Більше того, легендарний “Пінк Флойд” вперше за майже 30 років випустили нову композицію в якій використали цю пісню в виконанні Андрія Хливнюка. Південноафриканський музикант Девід Скот відомий під псевдонімом The Kiffness створив також ремікс на цю пісню, який на каналі автора переглянули вже більше 6,6 млн глядачів. Тож що ми знаємо про пісню і її авторів? І чому саме зараз вона тріумфально гримить Україною і світом?

Як каже вікіпедія – «Ой у лу́зі черво́на кали́на…», «Червона калина» — українська народна пісня авторського походження, гімн Українських січових стрільців. Відома у декількох варіантах. Співали її також і в підрозділах УПА.

За однією з версій, саме Степана Чарнецького (1881-1944) поета, громадського і культурного діяча вважають творцем гімну українських січових стрільців “Ой у лузі червона калина”. За іншими версіями причетними до виникнення пісні могли бути драматург Василь Пачовський, композитор Михайло Гайворонський, а популяризатором театральний режисер Йосип Стадник. Сам же Степан Чарнецький ніколи особливо не наполягав і непретендував на авторстві, але разом з тим твердо наголошував ,що саме він є автором нової мелодії, котру композитор Михайло Коссак розклав на інструменти. Але дослідники все ж схиляютьтся саме до авторства Степана Чарнецького.

Народився Степан Чарнецький 21 січня 1881 р. в с Шманьківці (тепер Тернопільська обл.). Отримав освіту в початковій школі в Станіславові, в гуманітарній та реальній гімназіях у Львові, а пізніше здобув фах інженера шляхобудівельника в Вищій політехнічній школі (нині національний університет «Львівська політехніка»). Навіть деякий час прослужив в Австро-Угорському війську, але через свій вроджений пацифізм довго на службі непротримався. Його більше вабило мистецтво, театр, літературна діяльність чим він все життя і займався. Був дуже веселим чоловіком і незважаючи на всі обставини, вік, зміни політичних режимів, економічне становище і життєві перипетії намагався вести богемний образ життя, а його друг Петро Карманський говорив про нього так : “Для нього фінансова проблема не існує. Є в що одягнутись – добре, нема – обійдеться. Головне, щоби було за що випити”.

Фото Степана Чарнецького
Фото Степана Чарнецького

А у 1914 р.будучи директором і режисером Українського театру «Руська бесіда» працював над постановкою трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була», тому для оптимістичнішого фіналу вставив у драму веселішу народну пісню «Розлилися круті бережечки». Трохи переписав слова для того щоб текст пісні краще вписувався в зміст вистави. Але останній куплет залишив без змін. Крім того, доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Так і народилась перша версія пісні “Ой у лузі червона калина”. Вистава спричинилася до популяризації пісні. Від акторів театру пісню сприйняла молодь.

У червні 1914 року театральна дружина Українського театру заспівала «Червону калину» у Чорткові разом з учасниками сокільсько-січового свята. У вересні 1914 року «Червона калина» залунала на Закарпатті — у селі Горонді, де стали на постій Українські січові стрільці. Від цих відділів пісню перейняла ціла стрілецька формація,яка вже і витворила новий стрілецький зміст пісні і яка стала гімном Українських січових стрільців. Так пісня поширилася спочатку в Галичині, а потім і по цілій Україні.

І зараз більш ніж через сто років від свого виникнення вона запалює бойовий дух сотень тисяч Українських воїнів, і мільйонів людей в Україні і світі. Саме зараз слова і мелодія, яка надихала до звитяги наших предків веде в бій лицарів сьогоднішніх. Ми народ з глибокою історією, і величезним культурним спадком. І саме пісні є величезною частиною цього спадку. Пісня є невід’ємним елментом життя нашого народу і як виявляється навіть в такий важкий час війни саме пісня здатна мобілізувати сили на боротьбу з ворогом.

могила Степана Чарнецького
могила Степана Чарнецького

Тож при нагоді хто буде у Львові має можливість відвідати могилу Степана Чарнецького, автора бойового гімну України. Він похований у Львові на Личаківському кладовищі на 19 полі. Україна повинна знати, пам’ятати і шанувати своїх героїв і свою історію!

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.